ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ І ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИЙ СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР


 В Iнституті овочівництва і баштанництва УААН провадяться дослідження з
 метою розробки альтернативної системи землеробства в овочівництві. Основою
 її є відтворення родючості грунту, неможливе без постійного поповнення і
 збагачення грунту органічною речовиною. Вона є енергетичним матеріалом для
 грунтової мікрофлори і виконує широкий спектр захисних функцій
 грунту   знижує техногенне і антропогенне навантаження.
 
 Джерелом органічної речовини є спеціальні покривні рослини для залуження
 міжрядь овочевих культур. Внаслідок періодичного підкошування їх грунт
 покривається мульчою з рослинних решоток. Наявність рослин-залужувачів, а
 також мульчі різко знижує забур'яненість овочів як в міжрядді, так і в
 рядку. В результаті вирощування на одному полі полікультури утворюється
 новий агробіоценоз і створюваються умови для розмноження ентомофагів, що
 контролюють чисельність деяких видів комах. Це дозволяє різко знизити, а в
 окремих випадках і виключити, застосування пестицидів.
 
 Накопичення органічної речовини сприяє значному збільшенню кількості
 дощових черв'яків в грунті (з 18 25 шт./м^2 на контролі до
 255 346 шт./м^2 при залуженні міжрядь). Їх активна діяльність, а
 також розпушення грунту корінням покривних рослин поліпшує агрофізичні
 властивості грунту   знижується його щільність, збільшується
 водопроникність, зменшується амплітуда коливань цих показників за період
 вегетації, відбувається оструктурення орного горизонту. При проїздах
 машино-тракторних агрегатів по залуженних міжряддях грунт піддається
 руйнівній дії коліс, створюються умови для вирощування екологічно чистої
 овочевої продукції, придатної для споживання у свіжому вигляді, для
 дитячого харчування, економії енергоресурсів при вирощуванні овочевих
 культур, поліпшується екологічний стан навколишнього середовища.
 
 Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України:
 Тези доп. міжнародної наук. -практ. конф. мол. вчених і спеціалістів,
 16 17 березня 1995 р..   Чабани, 1995.   С.91