Пугач
(Bubo bubo L.)

 

Микола Рудь

малюнок та фото
╢вген╕╖ Михе╓нко
Yevheniia Mikheenko

Пугач╕ (моск. филины) - птахи вагою до 3-х ╕ нав╕ть
б╕льше к╕лограм╕в. Р╕д пугач╕в нал╕чу╓ 12 вид╕в.
Загальна довжина т╕ла птах╕в - 62-72 см при
розмахов╕ крил майже в два метри (150-180 см.).
Пугач╕ ╓ найб╕льшими з ус╕х сов.



Великий н╕чний пернатий хижак потенц╕йно здатний добувати крупну здобич через
що набув стереотип╕чного визначення ворога мисливських тварин.
В фундаментальн╕й прац╕ "Птицы России", котра побачила св╕т у 1901 р., зазначено,
що в харчовий спектр пугача входять зайц╕, кролики, глушц╕, тетеруки, орябки, кур╕пки,
качки, гус╕, хиж╕ птахи, ворони, ╕нш╕ види сов, миш╕, щур╕ ╕ нав╕ть ╖жаки.
Нажаль, ц╕ досл╕дження були неправильно потрактован╕ ╕ на ╖х п╕дстав╕ птах╕в зарахували до
розряду так званих "шк╕дливих" або "шк╕дник╕в мисливського господарства".

Особливо важк╕ часи для птах╕в настали в державах, де до влади прийшли комун╕стичн╕
режими. За ╖х правл╕ння завжди спостер╕га╓ться нестача продукт╕в харчування. Злочинна
основа такого сусп╕льного устрою передбачала обов'язкову наявн╕сть ворога на котрого
можна було звалити провину за вс╕ негаразди. Основою для звинувачень у т.з.
"шк╕дливост╕", стали прац╕ науковц╕в, заангажованих режимом. Характерно, що под╕бн╕
роботи (Юргенсон,1934)* припадають на тридцят╕ роки минулого стол╕ття, коли не лише
людське сусп╕льство було штучно под╕лене на ворож╕ класи, а й св╕т тварин розд╕лили на
"корисних" ╕ "шк╕дливих". Нажаль, ╕нод╕ ╕ донин╕ в нов╕тн╕х виданнях мисливсько╖ ╕ нав╕ть
науково╖ л╕тератури, на використання пугачем зайця та крупно╖ пернато╖ дичини для
власного ╕снування, вказу╓ться майже, як на первородний гр╕х птаха перед людиною.

Птахи оселються в старих, густих л╕сах, далеко в╕д людського житла.
На П╕вдн╕ тримаються глибоких яр╕в, урвищ поблизу р╕чок. Самц╕ ╕ самки
практично однаков╕ за забарвленням. Однак, останн╕ пом╕тно б╕льш╕ за розм╕рами.
Дуже р╕дко пугач займа╓ чуж╕ кинут╕ гн╕зда.
Яйця в╕дкладають в к╕нц╕ березня або на початку кв╕тня в щ╕линах скель або ру╖н,
в н╕шах, що не заливаються водою п╕д час дощу або просто на земл╕ в кор╕нн╕ дерев
поблизу великого прикриття нейтрального забарвлення (великий кам╕нь, колода).
Кладка склада╓ться з 2-3-х, р╕дше 4-х ╕ нав╕ть 5-ти я╓ць кулясто╖ форми.
Висиджу╓ самка протягом 35 дн╕в. Повед╕нка при вигодовуванн╕ пташенят досл╕джена
в недостатн╕й м╕р╕. В трим╕сячному в╕ц╕ молод╕ птахи вже здатн╕ до польоту.
Що до добово╖ активност╕, пугач╕в можна вважати н╕чними або присмерковими видами.

Bubo bubo
(Пугач звичайний)

Однак в п╕вн╕чн╕й частин╕
ареалу полюють також ╕ вдень.
З 60-х рок╕в на територ╕╖ Укра╖ни
пугач, як б╕олог╕чний вид перебува╓
в досить загрозливому стан╕.

Його к╕льк╕сть сутт╓во скоротилась не лише через кампан╕╖ знищення хижих птах╕в,
неодноразово ╕н╕ц╕йован╕ тотал╕тарним режимом, а й через застосування в с╕льському
господарств╕ ╕нсектициду (ДДТ) - так званого ⌠дусту■.

Такого загрозливого стану не в╕дм╕чено
що до американського виду - т.з.
в╕рг╕нського пугача
(Bubo virginianus).

З найдавн╕ших час╕в наявн╕сть пугача у людини пов▓язували з нечистими нам╕рами або
ж трактували як приб╕чника нечистих в╕рувань. Така традиц╕я кор╕ниться з час╕в боротьби
християнсько╖ церкви з волхвами, котр╕ примушен╕ були ховатись у в╕длюдних м╕сцях.

Задовго до виникнення християнства, на початку ╤╤ тисячол╕ття до Р╕здва Христового
у Вав╕лон╕ культ так звано╖ Крилато╖ богин╕ був пов'язаний з пугачами. Птахи, зображен╕
на теракотових формах поряд з левами, значно перевищують ╖х за розм╕рами, а сама богиня
зображена оголеною, з крилами ╕ лапами пугача зам╕сть н╕г.
Образ богин╕ у вигляд╕ нап╕в-ж╕нки-нап╕в-птаха характерний для культури Вав╕лону,
де в систем╕ божеств-покровител╕в були сильними тотем╕стичн╕ уявлення.
П╕зн╕ше образ крилато╖ богин╕ з ясно окресленими ж╕ночими ознаками, отримав
поширення в м╕фолог╕╖ Древньо╖ Грец╕╖ та кра╖н Середземномор▓я.

Картина К.Василь╓ва
"Старий з пугачем",
1976 р.

З час╕в поширення християнства у Ки╖вськ╕й Рус╕
служител╕ язичницького культу перед остаточною
втратою свого впливу на широк╕ народн╕ маси,
будучи пересл╕дуваними, ховались у в╕длюдних
м╕сцях, де жили ╕ служили сво╖м богам.
Саме волхви для забезпечення свого харчування
нер╕дко пристосовували пугач╕в у якост╕ ловчих птах╕в.
В умовах фактичного нелегального або нап╕влегального
╕снування, це був один з небагатьох способ╕в вижити у
ф╕зичному розум╕нн╕, адже пугач╕ можуть забезпечувати
м╕н╕мальн╕ потреби людини в б╕лков╕й речовин╕.
Потенц╕йною дичиною пугача м╕г б╕г бути широкий
спектр дичини, що з настанням сут╕нок впада╓ в стан
близький до сну.
Полювання в присмерковий або нав╕ть н╕чний час
дозволяло волхвам лишатись непом╕тними ╕ не
впадати в око власникам земель та мисливських уг╕дь.

Нин╕ застосування даного виду в Укра╖н╕ у якост╕ ловчого птаха в╕дм╕чено лише спорадично
╕ не ма╓ систематичного характеру. А отже й методика виноски та дресури пугач╕в не
практику╓ться, не вдосконалю╓ться, а тому, в╕рог╕дно, ╓ втраченою.
Остан╕м часом к╕лька укра╖нських любител╕в намагались тримати пугача ╕ п╕ддати його дресур╕.
Однак випадк╕в усп╕шного полювання з пугачем, нажаль, не в╕дм╕чено. В╕рог╕дно, це обумовлено
в╕дсутн╕стю ч╕тко регламентованого мисливського законодавства, в╕дсутн╕стю в╕дпов╕дних
мисливських уг╕дь та традиц╕й.

Цього птаха звати Рейган.
В╕н напрочуд км╕тливий, слухняний
╕ лаг╕дний з╕ сво╖м господарем.

* Юргенсон П.Б. "Биологические основы дичеразведения", 1934;
Особливо показовою ╓ спроба комун╕стичного Китаю за час╕в так звано╖ "культурно╖ революц╕╖"
винищити таких "шк╕дливих птах╕в" як горобц╕, котрих звинуватили у нищенн╕ врожаю зернових.
Разом з горобцями, як водиться у таких випадках, винищили величезну к╕льк╕сть ╕нших птах╕в.
Результатом масового знищення популяц╕╖ фонових вид╕в птах╕в настала еколог╕чна катастрофа.
Вона виявилась у масовому розмноженн╕ комах, котр╕ зв╕льнившись в╕д пресу сво╖х б╕олог╕чних
ворог╕в, багатократно й швидко зб╕льшували свою чисельн╕сть, по╖даючи культурн╕ рослини.

╘ Ukrainian magazine "Naturalist"