indijanci

Доля індіянського народу Бразилії

Перша сторінка великого бразильського денного часопису "O Estado de S. Paulo" подає два фотознімки, що зафіксували досить конфліктне спілкування вождя індіянських народів (касіка) Генріка Суруі з Президентом Бразильського Конгресу Антоніо Карлосом Магаляйнс.

22 квітня 2000 р - дата св'яткування 500 річчя відкриття Бразилії португальцями, котрі прибули шістьма кораблями, котрі лишились від флотилії, що на початку експедиції налічувала 13 вітрильників. Вони перепливли Атлантичний океан і висадились в околиці Порто Сегуро (Безпечний порт).Індіянські племена вважають, що немає поважної причини для будь-яких урочистих подій, адже прихід португальців ознаменував страшні переслідування беззахисних мешканців пралісів і фактичне загарбання їх земель.
На 165 мільйонне населення країни припадає лише 350000 індіянців, котрі складають лише 0,2% від всього населення. В це число входить біля 15-ти племен індіянців, котрі мешкають на території резерватів і на думку спеціалістів, ще не мали постійних контактів з білими людьми. В переддень свят до столицi Бразилiї (Бразилiа) з усiх земель з'їжджаються индiянцi щоб протестувати супроты святкувань сумної для них дати. Уряд все робить щоб їх протести пройшли мирно й у згодi з iншими народами.
Индiянський народ шануе Природу i бiльшiсть з них живе у великих лiсах, але, розмно користається здобутками цивiлiзацiї без шкоди навколишньому середжовищу.

(с) Авторське право на фотознiмки, надiсланi паном Хомою, належить бразильському великому
денному часопису ⌠О ЭСТАДО ДЕ С. ПАУЛО■.
Copyright 1997 - O Estado de S. Paulo - Todos os direitos reservados

_____________________________

Редакцiя журналу "Натуралiст " користається унiкальною нагодою, наданою нам громадським кореспондентом в Бразилiї п. Амброзiєм Хомою.
З його ласки, нам надано право першої публiкацiї фрагменту щойно підготовленої ним книжки вiдомого українського дiяча культури в дiаспорi Сильвестра Калинця. Твір має текстовi особливостi, в ньому збереженi унiкальнi звороти, дiалектизми, характернi для тогочасної мови i географiчного походження самого автора.

Зазначаємо, що праця над архiвом письменника продовжується. Принагiдно побажаємо п. Амброзiю творчого натхнення i успiхiв в цiй нелегкiй працi та висловлюємо надiю, що українська громадськiсть в дiаспорi знайде можливiсть пiдготувати до друку збiрку праць одного з чистих сердцем синiв України, котрий своє життя поклав на олтар вiдродження українського духу у важких умовах емiграцiї, писв'ятивши всю свою творчу енергiю своєму народовi.

Публікований нами фрагмент праці Сильвестра Калинця описує реальнi, важкi умови першопоселенцiв з України в лiсах Бразилiї. Свiтова лiтература навряд чи має аналог подiбного твору, котрий би описував важку долю саме українцiв, котрi покинувши свою Батькiвщину через нестатки, шукали щастя на чужинi.

Запропонований нашим читачам фрагмент книги "Шляхом самоосвіти" цiкавий саме тим, що описує трагiчне переплетення доль жителiв диких пралiсiв - iндiянцiв племенi куритиба i українських першопроходцiв, котрi будучи поставленi у важкi умови, часто ставали жертвою злочинiв так званих "бiлих людей", до дій котрих, що були спрямовані супроти індіянців, вони не мали вiдношення.

Розуміється що нині Бразилія цілком інакша, ніж постає перед нами в описах С.Калинця 1930/40-х років.
Сьогодні годі десь знайти індіянських диких племен. Більшість "білих" бразильців лише на 30% є европейцями,
а 70% мають індіянське та африканське походження. Цікаво, що вже багато потомків української молоді
не мають чистої європейської крові, бо походять з мішаних подружь.

Біографія Сильвестра Калинця