ФОРМУВАННЯ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Євсюков Т.О., докторант, к.е.н, доцент, Полтавець А.М., аспірант, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Постановка проблеми. Україна володіє значним природно-ресурсним потенціалом, при чому частка рекреаційних ресурсів є досить вагомою. Вони відіграють все більш важливу роль у житті суспільства, особливо за теперішніх умов – поступового скорочення фізичних і збільшення розумових та нервово-психічних затрат праці в міру зростання її складності і напруженості. За таких умов, процес відновлення робочої сили може бути забезпечений через споживання рекреаційних ресурсів, в першу чергу, послуг сфери відпочинку та оздоровлення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми й особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу висвітлені в наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: В. Азар, М. Борущок, Л. Гринів, П. Гудзь, Б.Данилишин, М. Долішній, В. Євдокименко, І. Зорін, В. Квартальнов, В. Кифяк, В. Козирєв, В. Кравців, О. Любіцева, М. Мальська, В. Мацола, А. Мельник, О. Мілашевська, О. Мордвінов, В. Федорченко, С. Харічков, В. Цибух, Л. Черчик, А. Чечель, О. Шаптала та інших. В той же час, важливою проблемою загальнодержавного рівня залишається розробка наукових засад мінімізації впливів на рекреаційне природокористуванні, які пов’язуються із нецільовим використанням рекреаційних територій, втратою рекреаційних властивостей земель внаслідок забруднення чи погіршення їх якості тощо.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження сутності поняття «землі рекреаційного призначення», аналіз їх сучасного використання в Україні, а також пошук перспективних напрямів їх еколого-правової охорони.

Виклад основного матеріалу. Зростання продуктивності суспільної праці, з одного боку, дозволяє збільшити час на рекреацію, а з іншого - вимагає його збільшення як необхідної умови для простого і розширеного відтворення фізичних, духовних і інтелектуальних можливостей людини. Потреба людини в рекреації – соціально-економічна категорія, яка змінює своє значення в залежності від характеру продуктивних сил і виробничих відносин [1].

Землі рекреаційного призначення (ЗРП) (від лат. recreatio – відновлення) категорія земель, які за основним цільовим призначенням використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів [2]. Значення ЗРП полягає у їх здатності благотворно впливати на здоров’я людини, а також можливості їх використання для організації відпочинку, дозвілля, туристичної діяльності тощо. Саме тому, процес відновлення робочої сили може бути забезпечений через споживання рекреаційних ресурсів, в першу чергу послуг сфери відпочинку та оздоровлення.

У складі ЗРП виділяють земельні ділянки: зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів; навчально-туристських та екологічних стежок; маркованих трас; зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів; надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації [3].

ЗРП можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На цих землях забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, або негативно впливає чи може вплинути на природний стан цих земель.

Вперше на законодавчому рівні, як окрема категорія земель ЗРП були визначені у Земельному кодексі України від 25.10.2001 року. Нині правове регулювання використання ЗРП здійснюється низкою законодавчих актів, зокрема Земельним, Водним і Лісовим кодексами України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону культурної спадщини» тощо [4].

Україна володіє значним природно-ресурсним комплексом, і частка рекреаційних ресурсів в ньому є досить вагомою. За даними державного земельного кадастру України станом на 2009 рік площа земель рекреаційного призначення становила 108,2 тис. га, що складає лише 0,18 % від загальної площі держави. Однак існує тенденція щодо щорічного збільшення площ цих земель (для порівняння: станом на 01.01.1999 – 94,4 тис. га, на 01.01.2005 – 104,6 тис. га, 2007 – 107,8 тис. га). У структурі власників землі та землекористувачів ЗРП найбільші площі припадають на лісогосподарські підприємства – 46,1 тис. га (42,6 % від загальної площі), організації, підприємства і установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 31,5 тис. га (29,1 %) та громадян, яким надані земельні ділянки у власність і користування – 15,1 тис. га (14,0 %). Найбільше ЗРП перебуває у власності і користуванні організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення Івано-Франківської області – 11,4 тис. га (39,2 % від їх загальної кількості) та АР Крим – 2,4 тис. га (8,2 %). У Донецькій, Одеській, Харківській, Херсонській та Чернігівській ці площі коливаються в межах 1,6-1,8 тис. га (5,3-6,0 %). В інших регіонах площі ЗРП, які знаходяться у власності і користуванні організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, є порівняно незначними (від 0,1 до 1,2 тис. га) [5].

Принципово важливою задачею стає надання спеціального статусу особливо цінним землям рекреаційного призначення – територіям, на яких розміщені невідновлювані природні рекреаційні ресурси, унікальні у географічному, історичному, етнографічному й культурному відношеннях території.

Висновок. Важливою задачею еколого-правового регулювання земельних відносин стає удосконалення режиму використання земель рекреаційного призначення. Пріоритетним завданням стає надання спеціального статусу особливо цінним землям рекреаційного призначення.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Ринкові трансформації у рекреаційному природокористуванні: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.06 / Л.М. Черчик; НАН України. Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – О., 2007. – 36 с.

2. Державне регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / В.М. Дмитренко; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2008. – 20 с. – укp.

3. Земельний кодекс України: Прийнятий 25.10.2001 № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.

4. Бобкова А. Про поняття природних рекреаційних ресурсів // Право України. – 2000. – № 5. – С. 53-54.

5. Державний земельний кадастр України за станом на 1 січня 2008 року: Книга І. – К.: Держкомзем України, 2008. – 259 с.

Євсюков Тарас Олексійович, Полтавець Анатолій Миколайович. Формування особливо цінних земель рекреаційного призначення

Ключові слова: рекреація, землі рекреаційного призначення, особливо цінні землі, природокористування.

Досліджено сутність поняття «землі рекреаційного призначення», наведено аналіз їх сучасного використання в Україні. Важливим завданням розвитку земельних відносин виділено удосконалення режиму використання земель рекреаційного призначення. Акцентується увага на необхідності надання спеціального статусу особливо цінним землям рекреаційного призначення.

Yevsyukov Taras, Poltavets Anatoly. Forming of Especially Valuable Recreation Lands

Keywords: recreation, recreational land, especially valuable lands, natural resources use.

The essence of the concept "recreational lands" is studied, the analysis of their use in modern Ukraine is given. As an important task of development of land relations it’s allocated the improvement of recreational lands use. Emphasis on the need for special status is especially valuable recreational lands is made.

Евсюков Тарас Алексеевич, Полтавец Анатолий Николаевич. Формирование особо ценных земель рекреационного назначения

Ключевые слова: рекреация, земли рекреационного назначения, особо ценные земли, природопользование.

Исследована сущность понятия «земли рекреационного назначения», проведен анализ их современного использования в Украине. Важной задачей развития земельных отношений выделено усовершенствования режима использования земель рекреационного назначения. Акцентируется внимание на необходимости предоставления специального статуса особо ценным землям рекреационного назначения.