ПОРІВНЯННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ЛИШАЙНИКІВ ТЕРИТОРІЙ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ УКРАЇНИ

Вступ

Розвиток промисловості, нераціональне використання природних ресурсів – все це призво- дить до поступової деградації навколишнього середовища, від якої безпосередньо залежить стан та життєдіяльність людини. Постійні викиди SO2, CO2, H2S та інших летких речовин, а також пилу й дрібнодисперсних часток металургійними підприємствами, відвалами вугільних шахт, збагачувальними фабриками негативно відбивається на стані здоров’я населення.

Технічний прогрес приводить до нових тенденцій у розвитку інструментальних методів індикації стану навколишнього середовища, однак вони нерідко дорого коштують й складні в експлуатації. При цьому дають оцінку стану навколишнього середовища тільки на момент виміру, а не середньорічний показник, без врахування загального впливу цілих груп забруднюючих речовин. Останнім часом усе більше уваги приділяється біологічним методам оцінки стану навколишнього середовища, зокрема рослинним організмам. Використання рослин у якості індикаторів обумовлено їх чутливою унікальною відповіддю на стресовий подразник. Це явище дозволяє встановити причинно-наслідковий зв’язок та якраз встановити середньорічний показник ступеня забруднення з врахуванням сумісної дії полютантів. Однак, не завжди будь-яка ділянка може бути придатною для зростання рослин, а такі екологічні фактори, як температура, світло, едафічне зволоження, можуть внести велику похибку в трактування оцінки стану довкілля.

Лишайники – токсикотолерантні організми, що накопичують значну кількість забруднювачів у своїй слані, формують виразні угруповання видів, що відбивають різні варіації вмісту важ- ких металів у субстраті [6]. Багато з таких синузій проявляють специфічні реакції на різні типи металів, що дозволяє визначити не тільки ступінь забруднення, але й тип забруднювача.

Мета та завдання

Метою досліджень є встановлення видового складу та особливостей поширення лишайнико- вих угруповань на територіях, що зазнають різного антропогенного навантаження на південному сході України.

Основні завдання досліджень: визначити видовий склад лишайникових угруповань на тери- торіях, що зазнають високої антропопресії, провести аналіз досліджуваної ліхенофлори на основі систематичного й екологічного аналізів, порівняти досліджувані лишайникові синузії, викорис- товуючи коефіцієнт Жакара [12].

Повна версія