Відповідь на це запитання шукали учасники міжнародної конференції «Використання ГМО в Україні: ризики та загрози», що відбулася в Академії наук України

Навколо генетично модифікованих організмів (ГМО) суперечки точаться давно. Але й по сьогодні вчені не дійшли єдиної думки. Одні вважають, що вони приносять більше шкоди, аніж користі, інші заперечують. Україна теж не залишається осторонь цієї проблеми. У Києві відбулася міжнародна конференція «Використання ГМО в Україні: ризики та загрози», учасниками якої були вчені, представники різних міністерств та відомств, а також громадських організацій, зокрема Всеукраїнської екологічної ліги. На конференції відбулася відверта розмова з приводу проникнення в Україну генетично модифікованих культур, застосування їх під час виробництва тих чи тих продуктів харчування, ймовірні ризики, яким піддаються їх споживачі.

ЩО ТАКЕ ГМО?

Генетично модифіковані організми — це живі організми, в яких генетичний матеріал змінений за допомогою штучного перенесення генів, що наділяють їх додатковими властивостями. Наприклад, вони стають більш стійкими до засух, шкідників, даючи, звісно, при цьому і більші врожаї. Вперше про ГМО заговорили наприкінці 80-х років, коли представники американської корпорації «Монсанто» оприлюднили свій винахід. Першим повністю генетично модифікованим харчовим продуктом, схваленим для комерційного використання, став помідор, виведений однією з американських компаній. На перших порах учені, які створювали ГМО, не переслідували комерційних цілей. Зокрема, вони досліджували властивості ДНК і можливості її використання. Дещо пізніше з’явилася ідея подібним чином поліпшити якість різноманітних біологічних культур, використовуваних для виробництва йогуртів, пива, хліба та деяких інших харчових продуктів, а також медичних препаратів: інсуліну, інтерферону та інших. Але з часом ці організми почали застосовувати і для отримання кращих урожаїв та приросту продукції. Словом, проект зі створення ГМО поступово перетворився, як це часто трапляється, з наукового в чисто комерційний.

ДЕ ГМО НАЙЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ?

Насамперед у сільськогосподарських культурах: сої, картоплі, пшениці, кукурудзі. Фахівці кажуть, що соя є чи не найбільш поширеною культурою, під час вирощування якої застосовують ГМО. І це не дивно: її найчастіше застосовують під час виробництва ковбас, інших м’ясних виробів, оскільки за смаковими якостями ця рослина нагадує м’ясо, коштуючи при цьому значно дешевше. А також у хлібі, кондитерських виробах — практично в усій продукції, яка містить у собі борошно, а також і в пиві, оскільки генну інженерію можна використовувати і під час вирощування ячменю — основного компонента цього популярного напою. Якщо, вирощуючи картоплю, застосовували ГМО, то це не означає, що вони є лише в ній. Ні: з неї ж виробляють крохмаль, який додають у чіпси, пюре швидкого приготування. Навіть соки, які ми теж так полюбляємо, особливо наші діти, у багатьох випадках містять вищезгадані організми, оскільки ГМО використовують і під час вирощування яблук.

РИЗИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

Найчастіше ГМО використовують у сільськогосподарському рослинництві. Окрім вищезгаданих культур, у деяких країнах вирощують трансгенні томати, рис, кабачки. На сьогодні досить поширеними є трансгени, стійкі до гербіцидів, шкідників і вірусів. Так звана нечутливість до них дає змогу рослині бути стійкою до великих доз хімікатів, смертельних щодо звичайних рослин. Завдяки цьому поля звільняються від бур’янів, а культури, стійкі до гербіцидів, виживають і приносять врожаї. Але…

Вирощування культур, які не боятимуться гербіцидів, призведе до збільшення їх використання. Це спровокує збільшення потрапляння їх у навколишнє середовище, отже, споживатимемо їх і ми. А це може відчутно зашкодити нашому здоров’ю.

Контролювати поширення ГМ-культур дуже й дуже важко: потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть стати джерелом так званого генетичного забруднення, витісняючи ендемічні та автохтонні для певної місцевості види рослин. Ті з них, що будуть модифіковані як стійкі до гербіцидів і пестицидів, зможуть передавати свої нові властивості диким родичам, що неминуче призведе до появи так званих супербур’янів. При цьому пилок рослин за допомогою вітру, птахів і комах переноситиметься на величезні відстані, запліднюючи рослини близьких видів і передаючи їм свій генетичний матеріал.

ГМО І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ — НЕСУМІСНІ?

Учасники конференції зазначали, що, окрім агротехнічних, екологічних, соціальних, економічних ризиків, є ще й медичний. І він, на думку голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, є найбільш небезпечним, оскільки ГМО можуть вкрай негативно впливати на стан нашого здоров’я.

— Наслідками вживання ГМ- продуктів, зокрема, можуть бути алергійні захворювання, порушення обміну речовин, поява стійкості мікрофлори людини до антибіотиків, віддалений канцерогенний, тератогенний та мутагенний ефекти, спричинені впливом трансгенних білків, — каже Тетяна Валентинівна. — Наприклад, негативний вплив на здоров’я людини можуть чинити нові, «незаплановані» білки, що з’являються в генетично модифікованих рослинах. Це пояснюється тим, що в процесі створення ГМО неможливо передбачити, в яку саме ділянку геному вбудується новий ген. Натомість доведено, що в рослини можуть з’явитися неочікувані властивості, у тому числі і токсичні.

Під час створення ГМО використовують маркерні гени стійкості до антибіотиків, які, потрапляючи в організм людини, можуть перейти в кишкову мікрофлору, що унеможливить лікування хворих, які потерпають від інфекційних захворювань. З цієї причини в країнах ЄС заборонено використання ГМО, які мають стійкість до антибіотиків.

З пані Тетяною цілком згоден і Олександр Баранов — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту біології розвитку ім. М. Кольцова Російської академії наук, президент Російської загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки.

— Під час експериментальних досліджень було доведено, що в пацюків, яких годували трансгенною їжею, знижувався імунітет, а після вживання ГМ-томатів у них почалося руйнування шлунка, — зазначив Олександр Сергійович. — Водночас у тварин зменшувався об’єм мозку, почалися патології печінки, інших органів. На нашу думку, споживання генетично модифікованих продуктів здатне спричинювати у людей порушення обміну речовин, складу крові, десенсибілізацію до тих чи тих препаратів.

УЧЕНІ ЗАСТЕРІГАЮТЬ

Серед учених світу немає одностайної думки щодо ГМО. Але заради справедливості все ж варто зазначити, що більшість із них досить насторожено ставиться до генетично модифікованих організмів. Вистачає і затятих противників.

Так, професор молекулярної біології та мікробіології Джон Рейган заявив, що «використовувати сьогодні трансгенні продукти в їжу — все одно, що грати всім світом у російську рулетку».

Відомі вчені А. Кантані і М. Місера рекомендують повністю вилучити з дитячого харчування генетично модифіковані організми. До речі, починаючи з 2004 року, в країнах Європейського Союзу їх не застосовують під час виготовлення дитячого харчування. Досить цікавими видаються дані доктора Т. Травіка, який є науковим консультантом норвезького уряду. Він, зокрема, заявив:

«Імовірна небезпека від ГМ-конструкцій вища, ніж від хімічних сполук і радіації, тому що вони цілковито «незнайомі» навколишньому середовищу, не розпадаються, а навпаки, приймаються клітиною, де можуть безконтрольно розмножуватись та мутувати. Ще у 2000 році понад 800 учених з майже 90 країн світу звернулися до урядів своїх країн з листом, у якому висловили занепокоєння станом і наслідками розповсюдження генетично модифікованих організмів. В Україні створено громадську організацію «Лікарі та вчені проти генетично модифікованих продуктів харчування», яка аргументовано, посилаючись на результати наукових досліджень, застерігає від широкого використання генної інженерії.

ГМО ТА УКРАЇНА

Питання використання генетично модифікованих організмів у нашій країні, за словами заступника міністра аграрної політики України Сергія Тригубенка, перебуває на постійному контролі цього відомства.

— Сьогодні в Україні офіційно не зареєстровано жодної сільськогосподарської культури, яку б вирощували на її полях, — запевнив усіх присутніх Сергій Миколайович. — А якщо хтось і десь використовує генну інженерію, вирощуючи ту чи ту культуру, то робить це протизаконно. Міністерство, яке я сьогодні тут представляю, вживає низку заходів, спрямованих на запобігання ввезенню до нашої країни ГМ-культур.

Парламент України прийняв низку законів, які регламентують поводження з генетично модифікованими організмами і їх використання, визначають заходи, спрямовані на запобігання різним «НП», пов’язаним із ГМО тощо. Але, разом з тим, існує багато проблем, які, як зазначила у своєму виступі голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, не можуть не хвилювати все наше суспільство.

— У нас і досі немає наукового обґрунтування і гарантій безпечності споживання генетично модифікованих організмів людьми і сільськогосподарськими тваринами у довгостроковій перспективі, — зауважила Тетяна Валентинівна. — Скажу більше: в Україні, за великим рахунком, відсутній жорсткий контроль за якістю продукції, існує можливість перевезення через державний кордон ГМ-продукції без санкції відповідних державних інститутів. Сьогодні рівень поінформованості населення України про потенційні ризики, пов’язані зі споживанням ГМО, є вкрай низьким: досить часто люди залюбки купують сорти культур, коли їм кажуть, що вони стійкі до бур’янів і шкідників…

Чи споживають українці їжу, яка містить генетично модифіковані організми? Так, споживають. І якийсь час ми й не здогадувалися про це. Але після того, як наша країна приєдналася до Картахенського протоколу, який є першим міжнародним документом з питань регулювання ГМО, про цю проблему почали говорити все частіше.

Не перераховуватиму всі вимоги, які містяться в цьому документі до виробників, а скажу лише, що будь-яка продукція підлягає маркуванню, якщо вміст ГМО в ній перевищує 0,9 відсотка. Сьогодні все частіше можна побачити продукцію з написами: «Без ГМО». Та чи так це — сказати складно: потрібні відповідні лабораторні дослідження. Правда, фахівці стверджують, що останнім часом харчових продуктів з ГМО справді поменшало. Можливо. Але сьогодні маємо дуже багато проблем, які заважають контролювати потрапляння до споживача генетично модифікованої продукції.

До речі, фахівці молекулярно-генетичної лабораторії Укрметртестстандарту можуть лише видавати висновки про наявність у тих чи тих зразках продукції генетично модифікованих організмів, а ось простежити, чи потрапляють вони на полиці магазинів, вони не спроможні, оскільки не мають відповідних повноважень. Зробити це під силу лише органам державного контролю, які, згідно з чинним законодавством, мають право на проведення рейдів у торговельній мережі. Їх проводять. Але вони охоплюють лише незначну частину торговельної мережі. До того ж, як кажуть незалежні експерти, в багатьох випадках часто спрацьовує так званий людський чинник…

До речі, згідно з Законом України «Про захист прав споживачів», кожен із нас має право на отримання інформації щодо продукції, яку він споживає. У тому числі і про наявність чи відсутність генетично модифікованих організмів. Але, на жаль, Закон з різних причин як слід не виконується. Насамперед через брак технічних можливостей, оскільки на відкриття відповідних лабораторій потрібні значні кошти. А їх якраз і бракує в державі. Та, попри всі труднощі, справа потрохи поліпшується.

Уже сьогодні в системі Держспоживстандарту функціонують 13 акредитованих лабораторій, оснащених сучасним устаткуванням і укомплектованих грамотними фахівцями. Лише минулого року вони провели дослідження сотень зразків продукції, що реалізують у торговельній мережі. До речі, останнім часом побільшало звернень виробників для їх проведення. Насамперед з боку тих, які експортують свою продукцію до країн Європейського Союзу, де контроль щодо вмісту ГМО є досить жорстким. Нещодавно розроблено реєстр продуктової сировини, яка підлягатиме обов’язковому дослідженню. Коли цей реєстр буде затверджено, закон виконуватиметься більш чітко.

ЗАМІСТЬ КРАПКИ — ТРИКРАПКА

Учасники міжнародної конференції «Використання ГМО в Україні: ризики та загрози» висловили глибоку стурбованість неконтрольованим, а то й узагалі стихійним розповсюдженням генетично модифікованих організмів, які все більше потрапляють до нашого столу. Якщо ситуація не зміниться, то людство власноруч перетворить землю в штучне середовище.

— Усе наше суспільство має зайняти жорстку позицію стосовно використання генної інженерії, — заявила Тетяна Тимочко. — Якщо ми дорожимо власним здоров’ям, самим життям, піклуємося про своїх дітей та онуків, то маємо займати більш активну позицію щодо нерозповсюдження ГМО. Україна споконвіку славиться своїми родючими ґрунтами і працьовитими людьми, ми маємо достатньо інтелектуальних, інших можливостей для збільшення врожайності сільськогосподарських культур. І тому не потребуємо штучного втручання в природні процеси, бо вони можуть лише зашкодити всім нам.

Своє вагоме слово має сказати й українська влада.

За порушення чинного законодавства, яке визначає порядок застосування ГМО, має бути встановлена кримінальна відповідальність. На жаль, сьогодні жоден закон України не передбачає конкретної відповідальності. Словом, остаточно ставити крапку щодо використання ГМО зарано…

Автор:Сергій ЗЯТЬЄВ

Джерело: "ВАШЕ ЗДОРОВ'Я"

Чому вирубуватимуть дерева у Полтавському дендропарку?