У країнах Західної Європи за те, що смітиш на вулиці, передбачені серйозні штрафи. До прикладу, у Німеччині, мінімальний штраф - 600 євро. У Швеції за таке порушення можна опинитися за ґратами на півроку. В Україні ж санкції набагато м'якші: всього лише 51 гривня. Та й таке покарання, як кажуть екологи, існує лише на папері. У сусідній Польщі зізнаються: аби досягти чистоти, теж вдалися до кардинальних кроків, - розповідає TV-4.

У Польщі зрідка можна побачити хоч і гарні архітектурно, але обдерті будинки, покинуті домівки в селах, жебраків і безхатьків і навіть натяки на сміття в посадках. У Польських містах не може з'явитись споруда, яка суперечить архітектурному ансамблю. Там навіть вікна в одному будинку не можуть бути різного кольору чи з різного матеріалу. Людина, яка це контролює, не підпорядковується місцевій владі. Після того, як зійде сніг, на вас не дме тайфуном хвиля пилу, оскільки дороги взимку посипали лише сіллю. Дороги не розбиті, а розмітки після зими на приїжджій частині не потребують свіжої фарби. У Кракові за чистоту дороги відповідає фірма із понад сторічним стажем. У її арсеналі - найсучасніша техніка і беззаперечний досвід. А результат - чисті краківські дороги.

За останній тиждень асортимент продуктових ринків поповнила рання зеленина. Після затяжної зими люди охоче купують природні вітаміни. Біля Привокзального ринку вздовж тротуару – довжелезна вервечка селян, які пропонують лісову черемшу, зелену цибульку. За маленький пучечок черемші просять півтори гривні, за більший – на гривню більше.

У картатій сумці пані Марії залишилося кілька зелених пучечків. Жінка приїхала сюди з району неподалік Львова. “За черемшею їздила у лісок під Бібркою, – розповідає пані Марія.
– Її там море. З’явилася десь тиждень тому. Думаю, буде ще місяць. Черемша дуже корисна. Додають її в овочеві салати. Інколи кидають у суп – для пікантного смаку”.

Пані Галина з чоловіком приїхали торгувати до Львова із Закарпаття. Продають черемшу і тепличну зелену цибульку. На торгівлю не нарікають: люди охоче беруть зеленину. “Все екологічне, натуральне, – хвалить товар продавець.
– Черемша із карпатського лісу. Самі їмо і всім радимо, бо у цих зелених листочках багато вітамінів”.

Засідання круглого столу на тему: «Ситуація на Бортницькій станції аерації (БСА) та шляхи вирішення проблеми» відбулося 19 січня у Верховній Раді. Ініціатором засідання виступив Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

До обговорення долучилися народні депутати-члени екологічного комітету, представники Київської міської та обласної державних адміністрацій, міністерств, ПАТ «АК «Київводоканал», науковці та представники громадських організацій.

Голова Комітету ВР з питань екологічної політики Анатолій Семинога, який вів засідання круглого столу, зазначив, що питання роботи Бортницької станції аерації має вирішуватися в комплексі, адже це єдині очисні споруди, які приймають стоки усього Києва і частково Київської області. Надзвичайні ситуації на цьому об’єкті можуть стати екологічною катастрофою для усієї України, оскільки стічні води скидаються в Дніпро, яке є джерелом водопостачання для 70 % українців.

Викид хімікатів на Коростенському заводі МДФ (Житомирська область) стався на початку березня.

Отруйні речовини, серед яких формальдегіди, потрапили в річку Уж, у результаті чого вже вимерла практично вся річкова фауна. Ситуація більш ніж серйозна: УЖ впадає в Прип'ять, а та - в Київське море. На місці, де Прип'ять впадає у водосховище, служба держрибоохорони чергує цілодобово.

У Київводоканалі заявили, що дуже стурбовані ситуацією. Кажуть, що вода з річки Уж може дійти до столиці приблизно днів за 40. "Ми вже підготувалися: при необхідності можуть бути використані додаткові реагенти для очищення води. Але ми не думаємо, що буде загроза для питної води. Добре, що про катастрофу дізналися вчасно", - цитує "Сегодня" радника голови правління Київводоканалу Вікторію Яковлєву.

Журналист «Кияни. Обозреватель» решил пройтись по улицам Киева и посмотреть на «мусорную» проблему столицы. Прямо скажем – ситуация с мусором - оставляет желать лучшего.

Бытовые отходы

Все экологические проблемы столицы Украины на 100% сделаны руками самих жителей мегаполиса. Особое место при этом занимают бытовые отходы. Их количество настолько велико, что ни частные, ни государственные фирмы по уборке мусора не могут вовремя все утилизировать. Особенно жаль, что мусором заваливаются центральные районы столицы.

Искать горы мусора нам долго не пришлось – достаточно было просто пройтись по исторической части Киева. Вначале мы оказались на ул. Шота Руставели, находящейся неподалеку от центрального стадиона страны НСК «Олимпийский». Тут, в тихих двориках, мусор, похоже, не вывозят давно…

Местные жители, при этом, отмечают, что их двор убирается четырьмя дворниками, а мусор вывозят ежедневно – около 21:00. «Обозреватель» находился как раз в это время на Шота Руставели, но машины в этот день не приехали.

Не минуло й трьох днів після смерті чергової тварини в зоопарку, як на сесію Київради винесли проект про будівництво у парку океанаріуму .

15 березня на засіданні Київради депутати розглянуть проект рішення про будівництво океанаріуму в Київському зоопарку. У зв'язку з цим представники Національного екологічного центру України, Facebook-руху "Земляни" та дружинники природоохоронного "Зеленого майбутнього" проведуть акцію протесту перед будівлею КМДА.

Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ організатори акції, мітинг почнеться в четвер о 11.00. Люди, які будуть протестувати, закличуть владу не допустити будівництво в місті нових дельфінаріумів, закрити дельфінарій "Немо" (просп. Глушкова, 9), а тварин з нього перевезти в державні океанаріуми на узбережжі Чорного моря.

На розгляд чергової сесії Тернопільської облради винесли питання щодо оголошення трьох нових ботанічних пам’яток природи та один гідрологічний заказник.

Два із чотирьох нових об’єктів природно-заповідного фонду, розташовані в Бучацькому районі. Мова йде про «Дуб Берем’янський», якому понад 400 років та «Дуб Т.Г.Шевченка», віком понад 200 років.

В Збаразькому районі охорону отримає «Дуб Гетьмана», віком понад 400 років, історія якого пов’язана з подіями історичної битви війська Богдана Хмельницького з військом польського короля Яна Казимира у 1648-1649 роках, має історико-культурну, еколого-освітню та естетичну цінність.

Специалисты Института гигиены и медицинской экологии им. А. Н. Марзеева Академии медицинских наук Украины констатируют существенный вред, наносимый людям высоковольтной линией электропередач «Аджалык-Усатова», которую вот уже несколько лет требуют вынести за пределы сел Усатово и Нерубайское жители этих населенных пунктов.

Выводы экспертов содержатся в официальном письме института, поступившего в адрес Национального экологического центра Украины.

Копию этого документа можно скачать в pdf-формате здесь.

Как установили медики, в жилой застройке на территории сел Усатово и Нерубайское (Одесская область), где линии электропередач проходит над домами и приусадебными территориями, уровень электромагнитного поля превышает предельно допустимый уровень вдвое. В заключении указано, что такое превышение «в ряде случаев способствует возникновению рака головного мозга и других органов и тканей человека, а также лейкемии у детей». Среди прочего институт рекомендует проложить трассу ЛЭП 330 кВ за пределами сел Усатово и Нерубайское или, в крайнем случае, под землей.

Сегодня, 5 марта, около здания Донецкой областной государственной администрации состоялся митинг представителей зоозащитных организаций под названием "Донбасс против зоосадизма".

Защитники беспризорных городских животных обеспокоены "усиливающимися тенденциями в применении инквизиторских методов истребления бездомных животных". Активисты привели ряд примеров негуманного обращения с животными, называя их "пытками". Они обвинили коммунальные службы в отравлении бродячих собак пищевыми приманками (Славянск, Краматорск, Макеевка, Красный Лиман), уничтожении "боевыми патронами" (Макеевка, Авдеевка), дитилин (Докучаевск, Енакиево), острыми металлическими приспособлениями, которыми добивают обездвиженных собак (Горловка).

Экологи против строительства очередного могильника для ядерных отходов под Киевом. Об этом в интервью «Обозревателю» заявил директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко.

«Это ненормально, конечно. Ведь есть мировой опыт, когда все страны стараются складировать ядерные отходы как можно дальше от поселения людей или вообще не своей стране. Вот, например, Франция, известный любитель атомной энергетики, где больше всего этих станций, они атомные отходы складируют на одном из своих островов Тихого океана, США – в пустыне Невада, Россия – в Сибири, под Красноярском. А в Украине – в Киевской области, в 100 км от столицы. Ничему наше руководство не учится. Они, конечно, придумали такое понятие – как временное хранилище. Но, как известно, в нашей стране, все из временного превращается в постоянное», - заявляет Борейко.

У лідери міст з найбільш забрудненим повітрям вирвався Ужгород – це західноукраїнське місто опинилось на другому місці за індексом забруднення атмосфери.

Вищий, ніж у Ужгорода, цей показник лише в Маріуполі. На третьому місці – Горлівка з Донецької області.

Про це свідчать дані, які надала Центральна геофізична обсерваторія (ЦГО) Міністерства з надзвичайних ситуацій "Українській правді. Життя".

Ця державна установа відстежує стан повітря у 53 українських містах. Рейтинг найбільш забруднених вираховується за індексом забруднення атмосфери (ІЗА).

Найгірше повітря у Маріуполі

Традиційно до списку міст з найгіршим повітрям потрапляють міста з промислового сходу. У Центральній геофізичній обсерваторії зауважують, що у цьому регіоні і досі стан повітря найгірший.

Адже тут в одному місті – Горлівці рівень забруднення оцінювався, як дуже високий, в 10 містах рівень забруднення оцінювався як високий – Слов’янськ, Макіївка, Донецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Краматорськ, Луганськ, Дзержинськ, Єнакієве, Сєверодонецьк.

Місцеві лісівники скаржаться, кількість звірини у лісах зменшується. За рік сіроманець з’їдає тонну м’яса. Полюють хижаки зграями, переважно поблизу годівельних майданчиків. У волинські ліси вовки потрапили з Польщі. Там хижаків охороняє закон. В Україні ж їх змушені знищувати, інакше з лісів зникне місцева звірина. За зиму вдалося вбити 10 хижаків, та всіх тутешнім лісівникам не вполювати.

Найлегше вистежити хижака взимку, щойно випав сніг. Досвідчені мисливці його сліди розпізнають з-поміж десятків інших. Вовків називають санітарами лісу – вони з’їдають мертвих та хворих тварин, та краще з цими обов’язками справляються лисиця чи єнот. Ці тварини не є загрозою для мешканців лісу. Екологи відстріл сіроманців підтримують, хоча європейці хижаків давно охороняють. Захисники природи кажуть: фауна України небагата, дозволяти вовкам господарювати в лісі не можна.

Архив:

Март 2011