Доки світло горіло в кожному будинку і це майже нічого не коштувало, альтернативна енергетика залишалася долею відсторонених від світу геніїв і допитливих умів юних техніків. У науковому середовищі в "альтернативників" було багато недоброзичливців, на дрібниці (атоми не в рахунок) уваги не звертали, поки ринковий кіловат не вдарив по наших гаманцях. Сьогодні розвиток альтернативної енергетики в Криму надзвичайно актуальний: регіон залежить від імпорту енергоносіїв з материка.

Тільки близько 20% в 2011 році вироблено за рахунок використання енергії сонця та вітру. З усіх джерел альтернативної енергії просто-таки невичерпним є джерело енергії сонця. На пострадянських просторах більше ніж наш півострів сонячними променями обласкані тільки середньоазіатські пустелі. І не випадково ще за часів енергетичного достатку саме в Криму радянські вчені зважилися на сміливий експеримент і "направили пусте сяйво сонця на потреби соціалістичного будівництва". 1986 неподалік від селища Леніно з'явилася перша в СРСР сонячна електростанція потужністю 5 МВт. Загальна площа дзеркал СЕС-5 становила 40 тис. кв.м і до моменту демонтажу в 1995 р. - через економічну кризу - виробила понад 2 млн кВт/год електроенергії.

Президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України Віталій Давій вважає, що в Криму у альтернативної енергетики зараз дуже вигідні перспективи. Перш за все, завдяки "зеленому тарифу" (тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії. - Ред.). "Зелений тариф", який діє в Україні вже третій рік, став імпульсом для розвитку сонячної та вітрової енергетики, малої гідроенергетики, біоенергетики. До речі, український "зелений тариф" для сонячної енергетики є сьогодні одним з найвищих у Європі", - каже Віталій Давій. Ситуація сприятлива ще й тому, що багато європейських компаній інвестують в проекти на території України, де ринок тільки формується і поки немає гострої конкуренції. У той час як уряди деяких європейських країн планують скорочувати розмір "зеленого тарифу" і обмежувати до нього доступ. Така ситуація склалася, наприклад, у Чехії. Завдяки все тому ж "зеленому тарифу" всі проекти відновлюваної енергетики в Україні окупні. Для проектів сонячної енергетики окупність становить 7-10 років, для вітропарків - 6-9 років, малої гідроенергетики - 2-5 років.

"Головною перешкодою розвитку відновлюваної енергетики в Україні є енергетична інфраструктура, "заточена" ще за часів СРСР під великі об'єкти генерації і практично не пристосована до прийому електроенергії від малих нестабільних (сонце сідає, вітер нерівномірний) джерел", - пояснив нам Віталій Давій.

Найактивніше в Криму розвивається сонячна енергетика: австрійською компанією введені в експлуатацію станції "Джерельне" і "Перово" в Сімферопольському районі та "Охотникове" - в Сакському. Експерти кажуть, що проект реалізується саме в нашому регіоні через високу сонячну активність: наприклад, в районі станції "Охотникове" 274 сонячні дні в році. Оптимізм вселяє і той факт, що цей показник в Криму вищий, ніж у Німеччині, яка є світовим лідером в цій галузі. "Крим - сприятливий регіон для розвитку сонячної енергетики. Тут найвищий рівень іррадіації в Україні - близько 1400 кВт-год на рік на один квадратний метр. Якщо перевести цю кількість в нафтовий еквівалент, то можна сказати, що за рік випадає близько 10 см нафти", - говорить Рєзцов Віктор Федорович, заступник директора з наукових питань Інституту відновлювальної енергетики НАН України, завідувач відділом сонячної енергетики.

Кореспондент "Сегодня" побувала в сонячному парку "Охотникове" - це найбільша сонячна електростанція в Україні і четверта за величиною в Європі. Станція вражає - сині панелі з полікристалічного кремнію тягнуться до самого горизонту. Земля - червоно-жовта: сонячний парк побудований на місці покинутого кар'єра. Щоб уникнути пожеж трава на станції скошена, між модулями - посипані гравієм доріжки. Модулі розташовані під кутом 25 градусів і направлені на південь. Коли станція працює на повну потужність, вона виробляє більше енергії, ніж Сімферопольська ТЕС. А взимку сонячний парк працює тільки на 40% потужності. Максимальне вироблення - з березня по жовтень, при цьому електрику отримують незалежно від температури повітря. Парк займає 160 га (приблизно 207 футбольних полів), проте побудована вона на землі, не придатній для сільського господарства. Загальна потужність трьох станцій забезпечує електрикою 38 тис. домогосподарств. "Крим більше від інших регіонів України потребує нових енергопотужностей, - говорить фахівець з сонячним електростанціям Євген Варягін. - Особливо високий попит на електрику в літню пору, викликаний в основному напливом туристів і інтенсивним використанням кондиціонерів".

Котельні переведуть на паливо з кори і шишок

У Криму готові розвивати і біоенергетику. За інформацією Рескомітету АРК з палива, енергетики та інноваційної політики, тільки урожай стебел і соломи від зернових і олійних культур на півострові становить понад 1 млн т, притому що сільському господарству необхідно всього 600 тис. т. За розрахунками експертів, потенціал біомаси соломи зайвих 450 тис. т міг би щорічно компенсувати витрати на використання декількох мільйонів кубометрів природного газу. Вже прийнято рішення про реконструкцію трьох котелень, які використовують традиційне паливо, і перевести їх на біопаливо.

Йдеться про пелети, які ще називають євродровами і паливними брикетами. Пелети - це спресовані відходи лісової промисловості і сільського господарства: кора, тирса, стружки, лушпиння, опале листя, макуха, шишки. "Ця продукція, звичайно, недешева. Але, враховуючи те, що на виробництво пелет йде відновлювальна сировина, варто серйозно задуматися про потенційні переваги цього джерела енергії. Адже собівартість енергії, виробленої при згоранні пелет, в півтора рази менша, ніж від газу, і в три рази менша, ніж при згорянні дизельного палива", - розповів директор підприємства "Пневматика" Микола Васильєв на засіданні Громадської ради при Радміні АРК.

До речі, у Швеції, Норвегії, Австрії, Данії та Фінляндії пелети давно використовують для опалення приватних будинків і котеджів. Є й пелетні котельні для багатоквартирних будинків - в деяких районах це дешевше, ніж підключення до газової труби. Крім того, експерти вважають, що спалювання пелет однією сім'єю протягом року при переході з природного газу дозволяє значно знизити викиди вуглекислого газу.

У Криму були першими в гонитві за вітром

Друге місце на півострові в структурі поновлюваних джерел енергії займає вітроенергетика. У Криму дуже високий вітропотенціал: площа територій, на яких можна будувати ефективні ВЕС, становить близько 2300 км2 - цього достатньо для створення вітроелектростанцій загальною потужністю близько 10 000 МВт. "Крим має найбільший в Україні вітровий і сонячний потенціал, відповідно будівництво вітропарків і сонячних електростанцій в даному регіоні найбільш економічно доцільно", - говорить експерт Віталій Давій. Голова Рескому АРК з палива, енергетики та інноваційної політики Ігор Зосімов також вважає, що необхідно розвивати і сонячну та вітрову енергетику: "У всьому світі дійшли висновку, що подібні проекти реалізуються паралельно".

Для прикладу, в Іспанії за 2011 р. на частку ВЕС припадає 21% виробленої електрики. А в Німеччині, яка в цій сфері є світовим лідером із загальною потужністю "вітряків" понад 20 тисяч МВт, електроенергія, що виробляється ними, покриває близько 30% потреб країни. В Україні про такі результати тільки мріють. До речі, в Криму ще 80 років тому запрацювала перша радянська вітроелектростанція потужністю 100 кВт. Вона була побудована на Каранських висотах біля Балаклави і на той час вважалася найпотужнішою в Європі. Пізніше в 1935 році на Ай-Петрі почалося будівництво ВЕС потужністю 10 тис. кВт, але реалізації цього грандіозного проекту завадила війна. На жаль, потім вітроенергетика в Криму так і не відродилася, і передові позиції в цій галузі були нами втрачені. Вітряки надовго опинилися в тіні залізобетонних монстрів АЕС... До енергії вітру повернулися після розпаду СРСР. У 1992 році кримські енергетики домовилися з американцями про постачання вітроустановок. Тоді ж в Україні почалося Ліцензійне виготовлення вітряків.

Сьогодні на півострові 4 держпідприємства вітроенергетики, які експлуатують сім ВЕС з 544 вітроагрегатами: Донузлавська ВЕС (сумарна потужність 18,7 МВт), "Воденергоремналадка" (26 МВт), Тарханкутська ВЕС (15,9 МВт) і Східно-Кримська ВЕС. З початку експлуатації вони виробили понад 300 млн кВт∙год З урахуванням "зеленого тарифу", підприємства виведені на рівень рентабельності (11 євроцентів за кВт∙год). Крім того, за інформацією Рескомтопенерго АРК, існують 16 інвестиційних проектів з будівництва ВЕС з використанням вітроустановок кожна потужністю 2-3 МВт. Якщо ці проекти будуть реалізовані, вони принесуть півострову понад 5 тис. МВт. Теоретично, заявлена потужність здатна забезпечити практично весь Крим електроенергією. Вже до 2015 року буде введено в експлуатацію близько 1200 МВт потужностей. Вартість будівництва ВЕС оцінюється в 8 млрд євро, з яких вже освоєно понад 61 млн євро. При цьому будівництво буде вестися за рахунок приватних інвестицій. Наприклад, німці збираються вкласти 600 млн євро в реалізацію проектів з будівництва ВЕС в Красноперекопському і Джанкойському районах. Загальна потужність цих об'єктів становить 400 МВт.

У 2010 році багато говорили про те, що планується об'єднати чотири державні вітроелектростанції в Кримську енергогенеруючу компанію. "Постараємося створити Кримську енергогенеруючу компанію, як флагман в питанні розвитку вітроенергетики в Криму. Сьогодні там є мережі, є підключення, там не вистачає інвестора, який зможе ефективно використовувати цю територію", - повідомив Ігор Зосімов. Об'єднання дозволило б ефективніше управляти цими підприємствами, що безумовно принесло б Криму економічну користь і дозволило знизити енергозалежність регіону. Однак об'єднання досі не відбулося.

Сонце для дому та пансіонатів

За 10-12 тис. грн можна встановити на даху сонячний колектор, який буде щодня нагрівати воду для 5-6 осіб до температури 45 градусів. "У курортний сезон у нас відпочиваючі, і потрібно багато гарячої води, а в нашому місті з цим завжди було непросто. Зараз ми використовуємо колектори, які нагрівають влітку до 800 л, а взимку - 200-300 л води, а також опалюють кімнати" , - каже Наталя із Судака. Для опалення приміщення в 80-100 кв.м потрібні два сонячні колектори. Міні-готелю, в якому зможуть розміститися до 20 осіб, знадобляться як мінімум - три. Сонячні колектори працюють на повну потужність саме влітку, тому користуються популярністю в санаторіях і готелях. "У нас на дахах корпусів встановлено чотири колектори, які дозволяють забезпечити водою відпочиваючих і нагрівають басейн. Це вигідніше, ніж встановлювати бойлери. Але, на жаль, взимку від колекторів толку небагато, хоча і гостей в цей час у нас практично немає", - розповідає Олена, яка працює в Щолкіно.

Енергія землі і води

На території Криму 11 геотермальних свердловин, які можна використовувати для теплопостачання та водопостачання. За прогнозами, їх загальна енергетична потужність - близько 1000 МВт. Вже існує проект реконструкції системи теплопостачання з використанням термальних вод в селі Медведівка (Джанкойський р-н). Завдяки цьому 11 об'єктів соціально-культурної сфери будуть опалюватися термальними водами.

Для локального теплопостачання використовують тепло поверхневого шару ґрунту - встановлюють теплові насоси. Так зараз опалюється Будинок культури в Геройському (Сакський р-н). На глибині в 1,5 метра встановлений теплообмінник - поліетиленові труби діаметром 3 см і довжиною 4200 м. За словами сільського голови Олександра Гуменного, тепловий насос дозволяє заощаджувати 8 тис. грн на місяць, враховуючи зарплату чотирьох співробітників, які раніше були потрібні в котельні. Проект обійшовся АРК в 800 тис. грн, але окупиться вже через п'ять років. Крім того, футбольне поле, під яким розташований теплообмінник, використовується за призначенням навіть взимку. "Але головне - це здоров'я 135 хлопців, які займаються у творчих колективах будинку культури. Завдяки теплу в приміщенні вони стали набагато рідше хворіти", - говорить Гуменний.

Використовується в Криму й потенціал малих річок. П'ять міні-ГЕС потужністю 92 кВт встановлено в районі Ялти. За рік міні-ГЕС виробляють 1,4 млн. кВт/год, що дозволяє економити 503 т паливно-енергетичних ресурсів. Зараз ведеться робота зі створення малої ГЕС потужністю 250 кВт на Партизанському водосховищі Сімферопольського району. Вартість цього проекту - близько 3 млн грн.

Тетяна Павленко

Джерело: FINANCE.UA

Читайте также: