Экология Украины


Популярные статьи

Партнеры





Лучший Детский форум





Лише екзотики бракувало

На Харківщині плесо найбільшої річки Східної України — Сіверського Дiнця — місцями повністю вкрила широколиста пістія. Приголомшені екологи здивовано розводять руками: цей тропічний водяний бур’ян росте винятково у спекотних частинах світу, тому появу його на Слобожанщині називають небезпечною сенсацією. Якщо лапата рослина з довгим коренем успішно перезимує в наших краях, то боротися з нею стане ще важче. Для Сіверського Дінця, що й без того серйозно потерпає від забруднення заводськими стоками, тропічна «окупація» може обернутися серйозним екологічним лихом.

  Капуста пливе

Уперше пістію на річці місцеві жителі помітили минулого року в районі селища Есхар. І оскільки ця рослина зовні подібна до латаття, особливої уваги на неї тоді ніхто не звернув. Але цього літа екзотичний бур’ян розрісся так, що подекуди плаває багатокілометровою зеленою ковдрою, крізь яку не може пробитися ні сонячне світло, ні рибальська вудка. За колір та великий розмір листя тропічну рослину харків’яни охрестили капустою, а ось що з нею робити далі — схоже, ніхто не знає. Екологи запевняють, що пістія не отруйна й любителям поплавати нічим не загрожує, але, на жаль, через неї місцеві жителі в деяких селах фактично не можуть зайти у воду.

Щільність водяного покрову екзотичної гості шкодить також природі, бо через брак сонячного світла і різку нестачу кисню у річці швидко розмножуються різноманітні шкідливі мікроорганізми. До того ж ця рослина, маючи довге і товсте коріння, сприяє швидкому випаровуванню води, тому, поселившись на поверхні невеликого озерця, здатна повністю його «випити». Великi ж водоймища в районі мілких ділянок русла можуть перетворюватися на болота.

Розмножується зелена екзотика дуже швидко. «Кілька тижнів поспіль по річці йде потік рослин шириною до півтора метра, — каже біолог Юрій Гамуля. — Вже зараз цього бур’яну назбиралося тонни, неймовірна кількість, що не піддається підрахунку. І це лише початок». Взагалі за місяць «капустяна» ковдра розрослася на добрих 40 кілометрів і невдовзі може дістатися Донецької та Луганської областей.

Батьківщиною пістії вважають Африку, Австралію, тропіки Азії та Південної Америки. У нас раніше її можна було побачити лише в зоомагазинах як екзотичну прикрасу для акваріумів. Не виключено, що саме любителі карликових рибок і занесли у Сіверський Донець цю проблему, виливши акваріумну воду в річку. ­

«Взагалі вважають, що ця рослина гине при температурі ниж­че 10 градусів, — обнадіює жителів області Юрій Гамуля. — Але якщо пістії буде дуже багато, то існує ймовірність, що вона перезимує, і в наших краях з’явиться нова рослина. Саме тому ми дуже близькі до екологічної катастрофи. Залишається сподіватися лише на холодну зиму».

На міцний мороз розраховує і начальник відділу захисту прав та інтересів у екологічній сфері прокуратури Харківської області Олег Кващук. «У зимовий період ця рослина загниває, перегниває і помирає, — каже він, — тому остаточні висновки можна буде зробити лише по весні. До того часу ми не взнаємо, наскільки пістія небезпечна для навколишнього середовища регіону».

Утім сподіватися на те, що морози повністю знищать цю рослину, все ж не варто, адже на Харківщині вона вперше була помічена минулого літа і, схоже, «не злякалася» мінусової температури. А все тому, що в районі згаданого селища Есхар завдяки місцевій ТЕЦ на річці є викид теплої води. На думку першого заступника Зміївської райдержадміністрації Юрія Бочарова, саме там, найвірогідніше, і перезимувала ця тропічна гостя, розмножившись улітку з неймовірною швидкістю. Юрій Гамуля каже, що знищена морозами рослина опуститься на дно і почне гнити. І оскільки йдеться про багатотонну масу, ця органіка може порушити мікрофлору Сіверського Дінця.

Позбутися ж тропічного «паразита» дуже складно, але в принципі можливо: екзотична «капуста» вважається хорошим добривом і цілком прийнятним кормом для свиней. Але чи зважаться мешканці Слобожанщини скористатися чужим для них природним даром і врятувати тим самим свою річку? У Зміївському районі нині планують створити бригади з очистки річки від пістії, хоча чиновники уточнюють, що кошти в бюджеті на боротьбу із зеленою «окупацією» не передбачені, а задарма ніхто працювати не буде. На батьківщині ж тропічного бур’яну з ним борються природним шляхом, запускаючи у річкові зарості спеціальних жуків–довгоносиків, що регулюють популяцію цієї рослини.

Річка стерпить усе?

Між тим Сіверський Донець і без тропічних заростей має сьогодні чимало проблем. Аби їх вирішити, кілька років тому управлінці Харківської, Донецької та Луганської областей, територією яких протікає річка, створили так звану «Басейнову раду», і тепер разом намагаються врятувати її від екологічної катастрофи. Час від часу до них приєднуються також чиновники з Росії, оскільки Сіверський Донець бере початок у Бєлгородській області, а впадає у води Дону на теренах Ростовської. За часів президентства Дмитра Медведєва проблеми цієї крупної водної артерії обговорювали навіть на найвищому державному рівні. Правда, далі патетично–символічних обіцянок сторони так і не пішли.

Якщо ж проаналізувати «вклад» кожної країни в сумарну кількість невиліковних бід цього річкового басейну, то Україна виявиться не на висоті. Росіяни вже не раз нагадували сусідам, що на українську територію з боку Бєлгородщини вода Сіверського Дінця надходить третього класу, але натомість Ростовський регіон приймає на своєму кордоні вже четвертого, а іноді й п’ятого. Ці дані недавно підтвердив на черговому засіданні «Басейної ради», що проходила в Харкові, директор українського НДІ екологічних проблем Анатолій Гриценко: «Рівень антропогенного навантаження в басейні Сіверського Дінця — один із найвищих в Україні. Навіть вищий, ніж на таку водну артерію, як Дніпро. Аби зменшити це навантаження, необхідні скоординовані дії усіх областей».

Як стверджують фахівці, найбільшу порцію шкідливих добавок Сіверський Донець отримує у Лисичанську. Взагалі ж більше 90 відсотків брудних викидів потрапляють до річки в районі Донецької та Луганської областей. Минулого року, за даними Сіверсько–Донецького басейного управління, майже три сотні підприємств скинули у воду 676,4 мільйона кубічних метрів забруднених стоків, при цьому бодай якусь екологічну очистку пройшла лише половина цього об’єму. Лідером iз забруднення вважають шахти, на другому місці — підприємства житлово–комунального господарства. Цікаво, що саме для цих регіонів Сіверський Донець слугує не лише помийною ямою для промислових стоків, а й основним джерелом водозабору. Тобто, без перебільшення, мешканці цих областей самі «плюють» у єдиний колодязь, із якого ж потім змушені пити воду.

Очистити Сіверський Донець від уже існуючого бруду за теперішнього рівня технологій не складно, але на цей проект потрібні чималі кошти. Скажімо, аби підняти з дна лише один куб мулу, що забиває природні джерела, необхідно витратити 100—150 гривень. Комплексна ж програма оздоровлення цієї водної артерії, за даними фахівців, може обійтися державі майже в 3 мільярди гривень. Чи дочекаються регіони колись державної підтримки, наразі сказати важко, хоча про необхідність негайного порятунку річки не раз говорили чиновники найвищого державного рівня, включаючи Президента.

Водночас деякi фахівці на вже згаданій «Басейновій раді» пропонували не чекати старту глобальних проектів, а вже зараз рятувати річку власними силами. «Якщо ми об’єднаємо зусилля всіх, хто має відношення до Сіверського Дінця, — сказав директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Віталій Панов, — то можливостей у нас буде більше. Наприклад, у Вовчанському районі вже розроблено проект iз оздоровлення річки Вовча (одна з приток головної водної артерії Слобожанщини. — Авт.), що сильно заросла. І якщо кожна область займеться на своїй території наведенням порядку, то загальна справа від цього тільки виграє».

Відповідний моніторинг був проведений і на самому Сіверському Дінці. «Члени експедиції екологів, що пройшли вздовж його русла, побачили жахливу картину, — повідомив начальник Державного управління охорони навколишнього середовища Харківської облдержадміністрації Роман Квартенко. — Величезна кількість дерев, що впали, перекриває шлях воді, утворюючи дамби і переливи. Сьогодні практично неможливо пройти рікою моторним човном. Для цього згодиться лише байдарка». Екологи також виявили місця найвищої концентрації шкідливих речовин у воді і помітили їх на карті. У результаті в області було створено проект оновлення басейну річки, що фінансуватиметься з обласного екологічного фонду. Частину цих коштів планують витратити на ремонт очисних споруд.

Автор: Лариса САЛІМОНОВИЧ

Джерело: Україна Молода


Читайте также:

Невідомі заради соку у заповідному лісі понівечили берези. Екологи підозрюють «Київзеленбуд»

У Ялті обурені мешканці своїми автівками перекрили дорогу вантажівкам

Благодійна виставка-аукціон альтернативних дизайнерських ялинок відбудеться в Ужгороді

Пещеры и абсолютная заповедность

У центрі Львова врятували рідкісних орлів (відео)

Люди, які воюють за природу. Три еко-ініціативи, що змінили Україну

Китайские моллюски и американские раки вытесняют с Дуная судака и щуку

Чи дійсно кімнатні рослини очищують повітря?

А Ви були на росохацьких полонинах ?

"Чужі" атакують. Правила детоксикаційного харчування

Лише екзотики бракувало

Абсолютная заповедность и санитарные рубки в заповедниках Украины

Куда поехать весной: лучшие заповедники Украины

Брошуру на захист степу видали за кошти, зібрані в інтернеті

На Каховском водохранилище был задержан очередной браконьер, который ловил рыбу электроудочкой

На водоемах Запорожского края устанавливают искусственные нерестовые гнезда. Видео

Чорнобиль, кинутий напризволяще

Как бороться с сезонной аллергией

Екологія повинна бути захищена законом

Яким би не було довкілля, про це мають знати всі


Как открыть PDF-файлы на Android за 60 секунд на doitdroid.com | Атомная энергетика