Сьогодні є ще одна причина повертатися до природи. Нове дослідження показує, що у людей, які виросли в більш сільських місцевостях рідше розвивається алергія. Причиною може бути те, що багаті видами середовища мають більш приязних мікробів, що колонізують наші тіла та захищають від запальних захворювань.

«Ми вважаємо, що контакт людей, зокрема дітей, із природнім середовищем та біорізноманіттям може бути дуже важливим для імунної системи»,— каже Ілька Ганськи, еколог із Гельсінського університету та перший автор дослідження.

Ганськи із колегами досліджував гіпотезу біорізноманіття, або твердження, що глобальна відмова від біорізноманіття та зменшення контакту з ним пов’язані зі зростаючим поширенням хронічних запальних та автоімунних захворювань. Аби перевірити, чи справді біорізноманіття створює або не створює захист проти подібних станів, команда досліджувала мікробне різноманіття 118 підлітків. Учасники дослідження жили у одних і тих самих будинках усе своє життя і були обрані випадковим чином в районі 100 на 150 км у східній Фінляндії. Дехто з дітей жив у сільській місцевості, на фермах, тоді як інші жили у більших містах. Дослідники відмічали такі фактори, як куріння членів родини, наявність у будинку хатніх улюбленців і до якого типу алергенів чутливі піддослідні, аби переконатися, що кореляція із бактеріальним здоров’ям не пов’язана лише з алергеном.

Після цього група взяла мікробні зразки із передпліч піддослідних та секвенсувала ДНК, аби побачити, які види мікробів у них присутні. Також вчені вивчали усі типи рослин, що ростуть довкола будинків підлітків. Учасники були частиною окремого довготривалого вивчення алергії, тож дослідники використали ці дані для вивчення зв’язків між біорізноманіттям та алергіями.

Хоча піддослідні з алергіями жили у межах досліджуваної області, автори дослідження з’ясували, що алергії пов’язані із величиною біорізноманіття довкола будинків підлітків, чим більш лісистою або сільською є місцевість, тим меншою є розповсюдженість алергій. З іншого боку, діти, що жили поблизу водойм або у центрах міст мали значно вищий рівень алергій.

Сільські діти більш оточені біологічним різноманіттям, аніж міські, і в результаті перші мають також більше видів мікробів. Зокрема, дослідники доповіли онлайн у Proceedings of the National Academy of Sciences, що кількість видів деякої групи флори — відмінної від рідних квітучих рослин — була на 25% вищою у садках здорових дітей, аніж у їхніх однолітків із алергією. Чи це є особливістю лише природних рослин Фінляндії та чи можна ці результати використовувати для усього світу — питання залишається відкритим, каже Ганськи. «Багато дослідницьких груп по всьому світу можуть легко отримати такі дані, вивчаючи населення своєї країни, і тоді ми знатимемо, якими можуть бути загальні результати».

Додатково до більшого рівня рослинного біорізноманіття довкола будинків, порівняно із міськими дітьми, неалергики також носили на своїй шкірі більшу кількість видів мікробів. Одна група бактерій — гаммапротеобактерія — була особливо поширеною. Ацінетобактер, член цієї групи, що часто міститься у ґрунті, пов’язаний із високими рівнями протизапальних маркерів у крові здорових учасників дослідження, що означає — ця бактерія може відповідати за ігнорування алергенів імунною системою. Схоже, що такі окремі типи бактерій грають важливу роль у поясненні того, чому у дітей розвивається або не розвивається алергія, каже Томас Абрагамсон, педіатр із Лінчепінського університету, Швеція, не задіяний у дослідженні.

Алергія — це не єдина річ на кону, каже Ганськи. Він вважає, що різноманітність мікробів, що живе із нами «абсолютно» впливає на інші захворювання, такі, як діабет 1 типу, астма і навіть депресія. «Ми не стверджуємо, що контакт із природою та біорізноманіття — це єдина важлива річ, проте це може бути важливим фактором». Чи зможуть міські люди просто застосовувати зразки гаммапротеобактерій (наприклад, у вигляді бактеріальних лосьйонів для шкіри чи пробіотичних напоїв) як замінник природного впливу — це ще потрібно дослідити, каже він.

Абрагамсон вважає, що дослідження могло би бути навіть більш переконливим, якби група Ганськи також перевіряла мікробний склад у кишковику підлітків, який його та інші групи попередньо пов’язували із алегріями. Очевидно, визнає Ганськи, що не кожен може стати фермером. Проте це дослідження та інші подібні мають поставити серйозне питання про те, як би ми хотіли розвиватися далі на все більш заселеній та охопленій алергіями планеті, каже він. «Урбанізацію не зупинити, проте можливо ми маємо планувати рослинність у містах більш серйозно».

Автор: Рейчел Навер

Джерело: Український науковий клуб

Читайте также: