Роздерибанити заказник. Невелике й унікальне поселення сірої чаплі на Київщині забудовують мешканці села, в межах якого воно розкинулося. Там, де торік були заповідні межі, нині - вже нема. Як забудувати будь-який заповідник разом із його мешканцями - дослідив Ігор Андрющенко.

Це відео пташенят чаплі, що вчаться літати, що його зняв ентузіаст улітку в незайманому лісі села Пирнового.

Нині їхнього дому не впізнати. На цих деревах живе одразу декілька чаплиних сімей, але коли птахи повернуться з вирію, на них чекатиме сюрприз: ані гнізда, ані дерева, замість них - гамірне будівництво.

Дерева з гніздами, порубані, лежать на землі. Поруч табличка - Орнітологічний заказник. І це зробили не заможні посадовці, а звичайні селяни, яким, за документами, від минулого року тут належать ділянки.

Побачивши камеру "Вікон", дехто з місцевих емоцій не стримує.
Селяни, що прожили тут усе життя, запевняють: запусту в цьому місці не було ніколи.
Але думка тих, хто ділянки в лісі не отримав - інша.

Андрій Корнелюк, місцевий мешканець:

Здесь было 5 гектаров, от базы динамо до стены лесхоза. Нынешним главой были изменены межи заповедника. Был подписан документ, который переносил межи заповедника к реке Десна.

Активісти кажуть: до минулого року заказник займав увесь цей шмат лісу площею 5 гектарів. Потім від нього відтяли півтора - і тепер забудовують. Додали стільки ж в іншому місці, за кілометр, аж біля ріки Десни.

Роздвоївся заповідник після винесення на натуру - процедури, що її проводять задля внесення ділянки в земельний реєстр.

Олексій Василюк, заступник голови ГО "Національний екологічний центр України":

Тоді, в радянський час, не було процедури винесення меж в натуру.
Екологи пояснюють: Пирнівський та решта заповідників, що їх утворено за радянських часів, не мають кадастрових меж, бо ж тоді земля не була приватною. Нині межі визначили, під документом підписалися голова сільради та Управління охорони довкілля області. Ставлячи підпис, посадовці не знайшли мапи заказника часів СРСР, тож створили його там, де вказала сільрада.

Сергій Місюра, керівник відділу природно-заповідної справи Управління охорони природи Київщини:
Ось матеріали єсть, де викопіювання з меж села, де вказано, де живе чапля. Старих карт у нас немає, на жаль. То єсть це надала сільрада - да.

Рік тому еколог Олексій Василюк готував наукову публікацію й робив копії офіційних мап запустів Київщини, зокрема й Пирнівського. Побачивши цьогорічну мапу, не втримує здивування.

Олексій Василюк, заступник голови ГО "Національний екологічний центр України":
Ніхто тоді не знав, що мине рік - і заказник виявиться іншої форми чомусь.

Ось документ, що його не знайшло Управління охорони довкілля. Мапа, за якою Пирнівський заповідник складається лише з одного великого шмату лісу. Та робити щось уже запізно. У перевірчих органах кажуть: стара мапа після підписання нової втратила силу. Екологи кажуть: це прецедент, що відкриває шлях, як забудувати будь-який заказник. Щоправда, чаплі про це не знають: вони повернуться лише навесні. Орнітологи припускають: може, вже й ніколи.

Василь Костюшин, завідувач відділу охорони довкілля Інституту зоології:

Практика показывает, что колонии уходят при увеличении факторов беспокойств.

Джерело: vikna.stb.ua

Читайте также: